Торгові переговори США та Канади зірвалися: мита 50% на імпорт з Канади на $20 млрд

США і Канада лягли спати 21 серпня 2026 року як найбільші у світі двосторонні торговельні партнери. Після опівночі — вже як опоненти принаймні на папері. Переговори зірвалися буквально перед дедлайном, і Вашингтон запустив 50% мито приблизно на $20 млрд канадського імпорту до США відповідно до розділу 338 Закону про тарифи 1930 року. Прем'єр-міністр Канади Марк Карні відкликав переговорну команду з Вашингтона та оголосив власний пакет дзеркальних заходів. Канадські мита мають набути чинності 8 вересня. Під ударом — американська сталь, молочна продукція, електроніка, побутова техніка та низка інших товарів. Американський торговий представник Джеймісон Ґрір заявив, що Оттава 'пересунула ворота' в останній момент і вимагала додаткових поступок після того, як сторони, здавалося, вже узгодили рамки домовленості. Карні у відповідь назвав позицію Вашингтона необґрунтованою й такою, що залишила Канаді мінімум простору для маневру. Зрив — черговий епізод ширшого торговельного конфлікту, який наростав із 2025 року. Найвразливіші галузі — автопром, сталеливарна промисловість та агросектор: вони критично залежать від безперешкодного руху товарів через кордон і тісно вплетені в транскордонні ланцюги постачання. Мито 50% — це вже не 'мінімальне тертя'. Для масштабу: річний обсяг двосторонньої торгівлі США та Канади перевищує $800 млрд. Ринки поки що переварили новину без паніки. Індекс S&P/TSX Composite 24 серпня коливався в обидва боки й згодом стабілізувався біля нульової позначки. Канадський долар просів до долара США, але рух був помірним — інвестори, схоже, оцінюють ситуацію як серйозний, проте керований збій, а не як повномасштабну кризу. Оскільки канадські зустрічні мита стартують 8 вересня, повний економічний ефект у статистиці та ринкових даних стане помітнішим лише за кілька тижнів. Окрема зона ризику — автомобільні ланцюги постачання. Автосектор США та Канади фактично працює як єдина інтегрована виробнича система: компоненти перетинають кордон кілька разів до того, як готовий автомобіль сходить із конвеєра. Канадські виробники сталі є важливими постачальниками для американських заводів, а 50% мито практично закриває для них значну частину ринку. Наступна контрольна дата — 8 вересня. Якщо до цього часу угоди не буде, обидва уряди почнуть збирати додаткові доходи з мит, а експортні галузі з обох боків відчують удар по маржинальності та обсягах. Для інвесторів, які мають експозицію до канадських акцій, найближчий список для моніторингу очевидний: компанії автопрому, сталевики та аграрні експортери несуть найпряміший тарифний ризик. У фокусі також енергетика: експорт канадської нафти до США становить значну частину з тих понад $800 млрд річної торгівлі та має власну тарифну динаміку в межах цього спору. Послаблення канадського долара частково підтримує експортерів, здешевлюючи їхні товари в доларовому вимірі та частково компенсуючи тиск від мит. Водночас воно підвищує внутрішню ціну імпорту й ускладнює інфляційні розрахунки Банку Канади.