Нігерія запровадила нові правила оподаткування криптоактивів: біржі зобов'язані утримувати гербовий збір

Нігерія представила комплексні податкові настанови для операцій із криптоактивами. Документ зобов'язує криптобіржі та P2P-майданчики утримувати гербовий збір, уточнює, які транзакції підлягають оподаткуванню, а які звільняються від нього, та посилює вимоги до комплаєнсу для учасників ринку. Адміністративні настанови оприлюднила Податкова служба Нігерії 3 серпня 2026 року. Вони базуються на Nigeria Tax Act 2025 та Nigeria Tax Administration Act 2025 і формують уніфікований порядок звітності, моніторингу й оподаткування операцій із віртуальними активами по всій країні. У правилах наголошується, що саме володіння криптовалютою не створює податкового зобов'язання. Також не оподатковується переміщення цифрових активів між особистими гаманцями, які належать одній і тій самій особі, оскільки власник не змінюється. Водночас конвертація криптовалюти в найру або купівля цифрових активів за фіатні кошти тепер обкладається гербовим збором у розмірі 1,5%. Зареєстровані біржі та P2P-платформи мають утримувати цей збір безпосередньо з цифрових токенів перед завершенням кожної операції та перераховувати зібрані кошти до державного керованого цифрового гаманця. Окрім податків на транзакції, нова рамка розширює перелік обов'язків для криптобізнесу. Середні та великі компанії, які отримують дохід від діяльності з цифровими активами, повинні сплачувати стандартний податок на прибуток підприємств у 30% із чистого прибутку. Оподаткуванню також підлягають стейкінгові винагороди, дохід від майнінгу, заробітні плати, професійні гонорари та airdrop'и — за справедливою ринковою вартістю на момент отримання. Комісії за торгівлю на біржах, послуги зберігання та збори за депозити додатково обкладаються ПДВ у 7,5%. Кожен постачальник послуг із віртуальними активами (Virtual Asset Service Provider) зобов'язаний перевіряти податковий ідентифікаційний номер клієнта (Tax Identification Number) перед активацією рахунку. Контроль і санкції також посилено. Компаніям, які не виконують вимоги щодо утримання податків і звітності, загрожують штрафи від ₦10 млн уже в перший місяць порушення. Додатково може нараховуватися штраф у 40% від неутриманих податків. Для фізичних осіб, які не зареєструвалися з податковою метою, передбачено початковий штраф ₦50 000 та щомісячні повторні стягнення. Нові правила збільшують операційні витрати бірж. Платформи мають зберігати записи про транзакції щонайменше шість років, підтримувати перерахування податків у кількох валютах і забезпечувати прямі перекази токенів до державних гаманців. Це вимагатиме від багатьох операторів посилення комплаєнс-систем і розширення інфраструктури звітності; провайдери стейблкоїнів і компанії транскордонних платежів можуть переглядати бізнес-моделі. Конвертації "фіат‑токен" підпадають під гербовий збір, тоді як сервісні комісії платформ залишаються об'єктом ПДВ. Компаніям із великими обсягами операцій доведеться вирішувати, чи брати додаткові витрати на себе, чи перекладати їх на клієнтів. Оновлена податкова рамка продовжує регуляторні зміни в Нігерії: від банківських обмежень у 2021 році до визнання цифрових активів у межах Investments and Securities Act 2025, подальшого ліцензування бірж, посилення міжвідомчої координації та запуску регульованого ринку цифрових цінних паперів. Загалом в Африці держави частіше роблять ставку на податки, ліцензування й стандарти комплаєнсу замість прямих заборон: ПАР інтегрувала криптоактиви у податкову систему, а Кенія запровадила регулювання для Virtual Asset Service Provider, яке обмежує виплати відсотків за стейблкоїнами. Сукупно ці кроки відображають регіональну тенденцію до формалізації нагляду за ринком цифрових активів.