Японія вивчає блокчейн для розрахунків за цінними паперами; потенційно у виграші може бути XRPL

CoinDesk із посиланням на Nikkei Asia повідомляє, що Японія прискорює модернізацію інфраструктури розрахунків на фінансовому ринку та розглядає перенесення процесів розрахунків за акціями й японськими державними облігаціями (JGB) на блокчейн. До дослідження планують залучити Агентство фінансових послуг Японії (FSA), Міністерство фінансів, Банк Японії та низку фінансових установ. Проєктний план може сформуватися вже у 2027 році, а запуск системи орієнтовно очікується на початку 2030-х. Ключова мета ініціативи — перейти до майже миттєвих розрахунків. Нині розрахунки за цінними паперами в Японії переважно відбуваються за схемою T+1 або T+2. Регулятори та ринкові учасники обговорюють, як скоротити час очікування після укладання угод і наблизити модель до більш безперервної роботи. У разі просування планів переказ акцій і JGB разом із грошовими платежами має завершуватися швидше. Такий підхід зазвичай базується на принципі "поставка проти платежу" (delivery versus payment, DvP), коли передача активу та оплата відбуваються одночасно, що знижує контрагентський ризик і зменшує обсяг ручних операцій. У матеріалі зазначається, що XRP Ledger (XRPL) відповідає частині критеріїв сумісності для подібних задач, але підкреслюється: Японія не оголошувала про вибір XRPL як основи майбутньої інфраструктури. Водночас оглядачі вказують на збіг між намірами Японії та можливостями XRPL: мережа спроєктована для швидких і недорогих розрахунків та підтримує передавання токенізованих активів. Якщо японські фінансові установи в майбутньому токенізують державні облігації чи інші цінні папери, інфраструктура має забезпечувати синхронні перекази активів і коштів, а також складніші атомарні транзакції — саме в цьому напрямі екосистема XRPL активно розвивається останніми роками. Окремо відзначено давні партнерства Ripple із SBI Holdings та SBI Ripple Asia, що, за оцінкою авторів, забезпечує компанії сформовану бізнес-присутність на японському ринку. Для будь-якого постачальника технологій, який претендує на роль у розрахунковій on-chain інфраструктурі для фінансових установ Японії, локальна партнерська мережа буде практично необхідною. Ще один акцент — стейблкоїни як допоміжний елемент. Для on-chain розрахунків за токенізованими цінними паперами зазвичай потрібні сумісні цифрові інструменти розрахунків. Коментарі припускають, що в майбутньому в розрахункових процесах можуть використовуватися стейблкоїни на кшталт RLUSD. У матеріалі зазначено, що SBI VC Trade представила RLUSD у Японії. Водночас наголошується: навіть якщо японські установи згодом використовуватимуть XRPL для емісії або розрахунків за токенізованими активами, це не означає, що кожна транзакція обов'язково проходитиме через XRP. Роль XRP як нативного та "місткового" активу може посилитися переважно у разі глибшої інтеграції внутрішнього ринку Японії з транскордонними платіжними мережами та міжнародними пулами ліквідності. Підсумкова теза огляду зводиться не до того, що Японія "прийме" XRPL, а до того, що дослідження блокчейн-розрахунків для фінансового ринку частково перетинається з дорожніми картами продуктів Ripple та можливостями XRPL. Якщо такі активи, як JGB, активніше переходять у токенізовану форму та пов'язуються з глобальними ринками, потенційні вигоди для відповідної екосистеми можуть масштабуватися.